Вторник, 21.11.2017, 10:05

Учись! Твори! Перемагай! У твоїх руках майбутнє!
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Поради психолога [0]
Методична робота [1]
Ми на Facebook

Міні-чат
Наше опитуванн
Скільки часу ви витрачаєте в день на підготовку до уроків?
Всього відповідей: 90
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входу
Блоги наших учителів
Іду душею до Тараса
Освіта Дніпропетровщини
Телефони довіри
  • Всеукраїнська дитяча лінія "Телефон Довіри" 
    0 800 500 21 80
  • Національна "Гаряча лінія" з питань насильства та захисту прав дітей
    0 800 500 33 50
  • Національна "Гаряча лінія" по запобіганню торгівлі людьми
    0 800 500 22 50
Головна » 2016 » Ноябрь » 8 » День української мови та писемності
10:04
День української мови та писемності
Заборона національної історії,
національної мови, національної Церкви – ось грізна тріада,
якою століттями забезпечувала себе імперія.
О.Пахльовська.
9 листопада 1997 р. оголошено Днем української писемності та мови. Це день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця за православним календарем, Людини-ченця Києво-Печерської Лаври – основоположника давньоруської історії, першого вітчизняного історика, мислителя, послідовника творців сло-в’янської писемності Кирила і Мефодія, літописця, укладача літописної «Повісті минулих літ».
Загальновідомо, що мова – це найбільше і найдорожче добро в кожного народу. Як говорив Панас Мирний: «Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування». Українська мова є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь. Нації без мови не існують, як не існують мови без нації. Наша мова зародилася в VІ – ІХ ст. Уперше слова української мови (страва, мед, кава) були зафіксовані ще в V ст. до н.е. візантійським мандрівником та істориком П.Панійським. У Х ст. невідомий український майстер на руків’ї меча вибив прості слова: «Коваль Людота». А в стародавніх літописах є численні українські вкраплення: криниця, рілля, глек, кожух, година, теля, господар та багато інших.
Зачинателем нової української літературної мови був Іван Котляревський, а основоположником сучасної української літературної мови – Тарас Шевченко, який у своїх творах розкрив красу і силу українського слова.
Не даремно гнобителі українства після загарбання наших земель зразу пішли в наступ на українську мову. Вона пережила 134 заборони на своє існування. Згадаємо найбільш одіозні з них:
1709 р. – указ царя Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.
1763 р. – указ Катерини ІІ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1789 р. – розпорядження комісії Польського сейму про закриття українських шкіл.
1817 р. – постанова про викладання в школах Західної України виключно польською мовою.
1863 р. – циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону видавати літературу українською мовою, якої «нє било, нєт і бить нє может».
1876 р. – указ Олександра ІІ (Емський указ). Імператор навіть на відпочинку в Німеччині «дбає» про нашу мову. Забороняється друкувати будь-які книжки українською мовою, ставити українські вистави, співати українські пісні, ввозити з-за кордону книжки і часописи, видані українською мовою.
1881 р. – заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.
1914 р. – указ Миколи ІІ про скасування української преси.
Отже, всі імперські власноможці з усіх сторін цькували і знищували українську мову. Грянув «великий жовтень» 1917… Війська червоних загонів полковника Муравйова вдираються в Київ, за єдине слово українською мовою, навіть вітання – безжальні тортури і розстріл. П’яна обкурена матросня знищує все українське, визвольні державотворчі змагання українського народу 1918 – 21 рр. зазнають краху. Наступає НЕП, індустріалізація. Робилися деякі слабенькі кроки у розвитку української мови, культури і освіти. Більшовики побачили, що без українців побудувати комунізм неможливо. На-віть взяли курс у 1923 р. на «українізацію». Видаються газети, часописи, книжки українською. Залучаються до керівництва в партійних і державних органах українці, запроваджується в усіх установах та навчальних закладах українська мова. Керували цим процесом М.Скрипник і О.Шумський. Їхня діяльність завершилася із закінченням «українізації»: Скрипник застрелився сам, Шумського розстріляли.
Паростки нового, чистого, світлого, що тільки-но народилося, швидко знищується. 30-ті роки ХХ ст. в історії української мови і культури називають «Розстріляним Відродженням» - це роки наступу сталінського людожерського режиму на всі сфери культурного життя. Знищено українську інтелігенцію, Кобзарів, які оспівували велич українського слова, його славетну історію, розстріляли. Знищена Українська Автокефальна Православна Церква, яка також несла красу українського слова до людей, бо без Бога, безмовну людину легше запрягти у ярмо рабства. Іде русифікація України. 1938 р. – постанова «Про обов’язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР».
Кривавим катком Україною пройшла ІІ Світова війна. Владі було не до мови. Але уже із 1946 р. в Україні почалася «жданівщина». Посилення русифікації, контролю над культурою та будь-якими проявами самостійності. За період з 1948 по 1954 рр. кількість російських шкіл зросла у 1,5 рази. У 60-80 рр. в освіті триває процес русифікації. Починаючи з 1979 р. запроваджується вивчення російської мови в дошкільних закладах для дітей із 5 років життя. Скорочується частка українських шкіл, особливо в містах, - на 8,7 тисяч. Як зазначив історик О.Рубльов, наприкінці 1980 р. у м.Едмонтон (Канада) українських шкіл було більше, аніж у Донецьку, Луганську, Дніпропетровську і Харкові разом узятих. А 700 тисяч українців Криму не мали жодної української школи. З 1984 р. підвищуються ставки вчителям ро-сійської мови і літератури 9-10 класів на 16%, класи діляться на групи, навіть дозволено батькам писати заяви на звільнення від вивчення української мови і літератури. На цих уроках учні гуляли коридорами шкіл.
24 серпня 1991 р. Україна здобула довгоочікувану Незалежність. У 10 статті Конституції України записано, що державною мовою України є українська мова. І це одна із головних частин фундаменту, на якому тримається держава. У той же час не принижується жодна з мов, якими розмовляють громадяни України. Немає жодного закону, який би дискредитував інші мови.
У День української писемності та мови щорічно проходить Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцека, започаткований українцем-мільйонером, що заповів свої статки на проведення цього конкурсу. Проводиться він за підтримки Ліги українських меценатів, кількість учасників із 20 країн світу сягає понад 5 мільйонів. А ось у 2010 р. міністр освіти, член Партії Регіонів, Табачник заборонив виділяти державні кошти на проведення конкурсу і він був на межі зриву. Та все ж добрі люди, як завжди, допомогли!
У цей же день, 9 листопада на Українському радіо традиційно звучить радіо диктант, ця акція започаткована у 2000 р., усі можуть добровільно його написати не для того, щоб перевірити свою грамотність, а щоб продемонструвати свою єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
У листопаді 2013 року почалася Революція Гідності, люди різних національностей стали на захист людської гідності, честі і незалежності, їх усіх об’єднувала українська мова, бо саме за прочитану поезію Т.Г.Шевченка на Майдані Незалежності убивають нашого земляка, вірменина за походженням, Великого Українця за духом Сергія Нігояна.
Третій рік на Сході України іде кривава війна, у полум’ї якої безповоротно згорають ідеї «русскаво міра» та живими залишаються вічні цінності: мати, дитина, душа, дух, віра, віра в Бога, любов і вірність, Україна і слово, бо воно – код нації, а його не можна здолати!
Н. КОЗИЛО, вчитель української мови та літератури
Переглядів: 79 | Додав: ignition | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар

Архів записів
Друзі сайту
Корисні посилання






Вверх